П’ять призабутих екранізацій творів сучасних українських письменників

 Уже півроку в Україні говорять про намір перенести на екрани популярні вітчизняні твори. Чомусь прийнято вважати, що екранізація несподіваного бестселера Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон» — питання вирішене. І на те, аби історико-пригодницький фільм зняв польський режисер Єжи Гофман, повинно вистачити 20 млн. грн. (приблизно $2,5 млн.), які письменник та потенційний сценарист Шкляр тепер збирає в Україні та за кордоном. Зовсім недавно молодий режисер Тарас Ткаченко, переможець Одеського кінофестивалю в номінації «Найкращий український фільм», заявив про своє бажання екранізувати сучасні драми Люко Дашвар та Марії Матіос. З іншого боку, нині на світовий екран виходять фільми, зняті за мотивами творів Сари Груен, Майкла Коннелі та Алана Глінна, які в себе на батьківщині стали бестселерами. Отже, письменники допомагають кіношникам подолати кризу ідей. Це характерно навіть для України, в якій протягом останніх двадцяти років ідеться не просто про кризу ідей, а про занепад національного кінематографу. «Коментарі» пропонують добірку найвідоміших з екранізацій українських письменників-сучасників.